ХОЛМИ ІСТОРИЧНІ. Олександр Черниш – наш земляк, один із найвідоміших українських дослідників найдавнішої історії Східної Європи

25 грудня виповнюється 105 років від дня народження Олександра Панкратовича Черниша (1918–1993 рр.) – нашого земляка, видатного археолога, дослідника кам’яної доби України, професора, доктора історичних наук, багаторічного завідувача відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Народився вчений у Холмах у родині вчителів. У 1936 р. вступив на історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Під час навчання в університеті розпочав працю у відділі первісної історії Центрального історичного музею УРСР, вперше взяв участь у археологічних розкопках у складі експедиції під керівництвом Тетяни Пасек.

В липні 1941 р. Олександр Черниш добровольцем відправився на фронт, восени того ж року потрапив в оточення і з 1941 р. по 1944 р. знаходився в німецькому полоні. Після демобілізації у кінці 1945 р. О. Черниш повернувся до Києва, влаштувався на роботу в Інститут археології АН УРСР. У 1946 р. завершив навчання в університеті.

Того ж року розпочав власні археологічні дослідження палеолітичної стоянки Володимирівка (колишня Кіровоградська обл.). На матеріалах цієї пам’ятки у 1948 р. захистив кандидатську дисертацію.

Під час роботи у Трипільській експедиції О. П. Черниш познайомився з ученицею Т. Пассек – Катериною Патрикеєвою, яка невдовзі стала його дружиною, а згодом стала відомою у науковій літературі як Катерина Черниш – визначний дослідник неоліту і трипільської культури. Згодом подружжя Чернишів заклало основи львівської археологічної школи кам’яного і мідно-кам’яного віку.

Найбільш плідним для дослідника став період 1950–1960-тих рр. О. Черниш відкрив за цей час сотні нових археологічних пам’яток в басейні р. Дністер, на Поділлі і в Закарпатті.

У 1959 р. на стоянці Молодове І. вперше у світовій практиці на відкритому поселенні неандертальців виявлені і детально досліджені рештки довготривалого житла овальної форми, зовнішні краї якого були обкладені черепами, бивнями та кістками мамонтів. Це відкриття стало відомим у багатьох країнах Європи.

У 1960 р. О. Черниш захистив докторську дисертацію на тему “Пізній палеоліт Середнього Придністров’я”, у 1969 р. отримав знання професора.

Помер О. Черниш 16 серпня 1993 р. Похований на Янівському цвинтарі у м. Львові.

Джерело: фейсбук-сторінка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України http://surl.li/omgom

Опублікував Володимир Демченко