30 грудня 1918 року в Холмах було створено орган більшовицької влади Ревком (революційний комітет).
У 1919 році Ревком створив більшовицьку партійну організацію, яка розпочала втілювати плани радянської влади на селі. До її складу входили Турас Андрій Мусійович, Кубрак Павло Петрович, Юхновський Петро Афонович, Турас Леонтій Мусійович, Авдієвський Мусій Степанович.
Холми йменуються як містечко Чернігівської губернії, Сосницького повіту, розташованим на річці Убідь, в 40 верстах від повітового міста. На 1921 рік у Холмах проживало 2078 жителів.
Цей період був тяжкий і переповнений трагічними подіями. У 1918 році була епідемія грипу, від якої померло багато людей. Велика кількість чоловіків була на фронтах громадянської війни. Частина в повстанських загонах боролася проти більшовизації. Містечко мало цукровий і винокурний заводи, лікарняний приймальний покій, земську школу, дві ярмарки.
У 1923 році в УРСР почали ліквідовуватися повіти і волості. Містечко Холми стало районним центром. З 1924 року – Холминський район, Конотопський округ, Чернігівська губернія. Район охоплював села: Холми, Олешня, Сядрино, Тільне, Самотуги, Камка, Радомка, Рейментарівка, Ченчики, Жукля.
У 1922 році по селах Холминщини створюються комсомольські осередки. На весь район було 43 комсомольці в таких осередках: Холминському, Погорільському, Олешнянському і Рейментарівському. Комуністи особливу увагу починають приділяти залученню молоді до «побудови комунізму».
У 1924 році Холминський райком партії звернувся до Корюківського райкому комсомолу за допомогою, оскільки в Корюківському районі була чисельна комсомольська організація, особливо при цукроварні.
Юхима Тосенка, з села Лубенець, направляють на комсомольську роботу в Холми. Для матеріальної підтримки його призначають завідуючим клубом. Неподалік винокурні, в складському бараку, стали засновувати клуб. Приміщення очистили від битої цегли і мотлоху. У двох кімнатах, тепер уже клубі, стали комсомолити. Так у 1924 році утворилася перша Холминська районна комсомольська організація. Перші активні комсомольці в Холмах – Косой Яша, Русакова Гіта, Турас Костянтин, Турас Нестер, Тригуб Іван, Резніченко Ф.
На осінь 1924 року були створені організації і в Козилівці, Лосівці, Камці, Сядрино, Радомці і Самотугах.
Комсомольці збиралися вечорами. Вчили азбуку, бо більшість була неписемною, проводили навчання політграмоті. Для кращого заохочування молоді створили драматичний гурток. Ставили п’єси, здебільшого, на антирелігійну тематику – «Глитай, або ж павук». Основна пропаганда велася проти «куркулів» і релігії.
Комсомольські збори проводилися у лісі на відкритих галявинах. Молодь приходила з гармошкою. Після доповіді проходили масові гуляння: танці і співи. Перші збори відбулися під Ченчиками. Другі – між Холмами і Олешнею. Молодь вабило нове. На другі збори прийшло вже біля 300 чоловік. Учитель Лях Василь прочитав лекцію на антирелігійну тему – «Де в людини подівся хвіст». Мета – довести, що людина створена не Богом, а природою. Ще одні збори були під Погорільцями. Їх проводив політично освічений Шарабура Іван з Погорілець. З Рейментарівки приводив своїх комсомольців Золотаренко Іван, з Козилівки – Орішок Ілля, з Погорілець – Шарабура Іван, з Олешні – Кожушко, з Ченчиків – Моложон.
Комсомольська організація стала широко втілювати своїх представників у комнезами, сільські ради. Радянській владі терміново стали потрібні спеціалісти. Комсомол ініціював направлення сільської молоді до навчальних закладів. Основна частина комсомольців восени 1924 року пішла до Червоної Армії. Частина – навчатися: Іван Золотаренко – в художній технікум, Турас Костянтин – в сільськогосподарський технікум.
Джерело: “Холми. З минулого в майбутнє…” https://kholmy.blogspot.com/2015/01/blog-post_71.html#more
Опублікував Володимир Демченко