Про цю людину відомо рівно стільки, скільки вміщується в один рядок податкового реєстру: ім’я і чотири дими. Але саме з цього рядка починаються писані Холми – до нього наше містечко існувало без документів, а отже, для історії не існувало взагалі.
Холми заснували в середині XVI століття. Понад вісімдесят років вони жили, орали, платили комусь податки – і не залишили по собі жодного паперу.
Усе змінив 1638 рік. Річ Посполита провела подимний реєстр Чернігівського воєводства: державі потрібні були гроші, а щоб їх зібрати, треба було спершу порахувати, з кого. Податок стягували з «диму» – житлового двору з піччю. Скільки димів, стільки й платні.
У тому реєстрі й з’явилися Холми. Чотири дими. Власник – Ярош Тарагоні.
Чотири дими – це дуже мало. Для порівняння: за неповні сто років, у 1730-му, в Холмах налічать уже 58 дворів, а 1810-го тут житиме 768 людей. Тобто в рік свого першого документа Холми були навіть не селом у нашому розумінні, а кількома хатами над Убіддю.
І все ж цей рядок – неоціненний. Подимний реєстр 1638 року сьогодні залишається єдиним документом такого охоплення для тодішньої Чернігівщини: він показує й адміністративний поділ краю, і структуру землеволодіння, і господарську спроможність кожного поселення. Для десятків сіл регіону це взагалі перша письмова згадка – той самий папір, від якого відлічують вік.
Ще важливіше, у який момент його склали. Чернігівщина тоді лише недавно повернулася під владу Речі Посполитої, а перед тим ціле століття простояла спустошеною після воєн із Московською державою. Друга чверть XVII століття – час, коли край заселяли наново: приходили люди, засновувалися й відновлювалися села, а шляхта отримувала тут маєтності. Холми з їхніми чотирма димами – якраз один з описів цього процесу зсередини.
Реєстр зберігся й дійшов до нас. Його опублікували в серії «Джерела до вивчення козацтва» силами Центрального державного історичного архіву України, Львівської національної наукової бібліотеки імені Стефаника та Чернігівського обласного історичного музею імені Тарновського.
Хто такий був Ярош Тарагоні, ми не знаємо. Ні років життя, ні звідки прийшов, ні що з ним сталося далі. Жодного іншого документа з цим прізвищем у відкритих джерелах немає.
І тут доведеться зупинитися чесно: спокуса домалювати таким людям біографію – велика, але вигадувати ми не будемо. Тарагоні лишився в історії Холмів як власник чотирьох димів, і це все.
Зате добре відомий час, у який він володів селом. Той-таки 1638 рік для Речі Посполитої був роком розправи. Навесні придушили козацькі повстання Павлюка та Скидана, а в грудні сейм ухвалив «Ординацію Війська Запорізького реєстрового»: скасував виборність козацької старшини, ліквідував козацький суд, урізав реєстр до шести тисяч. Замість гетьмана козакам призначили старшого комісара, а полковників і осавулів відтепер набирали винятково зі шляхти.
Тобто рік, коли Холми вперше згадали на папері, був роком, коли Річ Посполита вважала, що остаточно навела лад на цих землях. Їй лишалося десять років.
Далі власники Холмів мінялися так, як мінялася влада над краєм.
Напередодні визвольної війни село належало вже не Тарагоні, а Каспару Борковському – «комісару й комірнику литовському». 1648 року його вбили повстанці.
Після 1654-го Холми ввійшли до Понорницької сотні Чернігівського полку. А 1672 року гетьманський універсал Івана Самойловича закріпив село за військовим товаришем, згодом чернігівським полковником Василем Дуніним-Борковським – його нащадки триматимуть Холми аж до тридцятих років XIX століття.
За цих господарів село почало рости вже помітно: 1674 року на Убеді загатили греблю й поставили млин, побудували рудню для виробництва заліза, наприкінці століття завели винокурню. Чотири дими перетворювалися на господарство.
Місцева історія зазвичай починається з дати заснування, і ця дата майже завжди приблизна – «середина XVI століття». Але є інша дата, точніша й чесніша: рік, коли населений пункт уперше хтось записав.
Для Холмів це 1638-й. І людина, чиє ім’я стоїть у тому записі поруч із назвою нашого містечка, – Ярош Тарагоні. Ми не знаємо про нього нічого, крім того, що він тут був.
Джерела:
Історична довідка Холминської територіальної громади – https://holmsr.gov.ua/istorichna-dovidka-1525701686/
Переписи Чернігівщини 1638 та 1713 років: подимний реєстр Чернігівського воєводства 1638 р. – ЦДІАК України, ЛННБ ім. В. Стефаника, Чернігівський обласний історичний музей ім. В. В. Тарновського – https://rvv.com.ua/product/perepysy-chernigivshhyny-1638-ta-1713-rokiv-onovlene-druge-vydannya/
Вікіпедія, «Холми (селище)» – https://uk.wikipedia.org/wiki/Холми_(селище)
Вікіпедія, «Ординація Війська Запорізького» – https://uk.wikipedia.org/wiki/Ординація_Війська_Запорізького
Історія міст і сіл Української РСР, Холми – https://ukrssr.com.ua/chernig/koryukivskiy/holmi-koryukivskiy
Світлини: з Вікімедіа Коммонз та відкритих джерел
P.S. Якщо у вас збереглися старі документи, довідки чи родинні перекази про історію Холмів і навколишніх сіл – надсилайте нам: @mmedia_addnews_bot
«Наші Холми» / «Місцеві медіа»